Про що говорять сигнали, які посилає Захід – чи може це вплинути на війну в Україні

Останнім часом досить дисонансні сигнали у ракурсі російсько-української війни надходять із Заходу. Був меседж одного з чиновників НАТО щодо варіанта – відмова України від частини територій заради вхідного квитка до Альянсу, а також подальші запевнення генсека НАТО, що блок так не вважає. З'явилася стаття The Washington Post з посиланням на прогноз розвідспільноти США про те, що Сили оборони не зможуть цього року пробитися через російські укріплені лінії і дійти до Мелітополя. І практично відразу – реакція на неї з боку американського Інституту вивчення війни (ISW), де наголошується на тому, що звільнення Мелітополя не є єдиним способом, яким Україна може розірвати російський сухопутний коридор у Крим. Експерти проаналізували для видання «Коментарі» дивний розбій у голосі колективного Заходу.

Практику постійно шукати подвійне чи потрійне дно у кожному шереху у західних медіа варто припиняти

Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян упевнений, що не варто звертати особливої уваги на інформаційні приводи, які створюються – і створюватимуться щодня. За його словами, вони є похідними від цілої низки процесів.

Частина – похідні від виборчої кампанії США. Частина від спроби західними спільнотами зняти з себе відповідальність за можливі українські військові невдачі. Таким чином, мінімізуючи для себе електоральні ризики, щоб умовно після літньо-осінньої військової кампанії неможливо було сказати, що Україні щось не вдалося, бо їй недостатньо допомогли необхідними озброєннями та боєприпасами. Частина – явні російські інформаційні вкидання.

Також можна відзначити просто невдалі висловлювання і маргінальні гіпотетичні думки, що вирвалися в публічний простір, пояснює експерт.

«Не варто на кожну таку появу реагувати як на якийсь меседж, який намагаються надіслати Києву чи Москві. Світ не живе виключно російсько-українською війною, – наголошує Олег Саакян. – І ціла низка процесів, у тому числі тих, що торкаються цієї війни, відбувається безвідносно нас. А суб'єктів, які озвучують, формують подібні меседжі, абсолютно не турбує те, як на них відреагують у Києві чи деінде. Вони вирішують свої завдання. На мою думку, практику постійно шукати подвійне чи потрійне дно в кожному шереху в західних медіа варто припиняти».

На тлі виборчої кампанії, що розгортається, Адміністрація Байдена діятиме динамічніше

Телеведучий, медіаексперт, політичний оглядач Сергій Дойко поділився таким коментарем: «Останнім часом на тему війни та миру я спілкуюся з багатьма американцями. У тому числі з адвокатом, політичним стратегом, членом Ради директорів міжнародної правозахисної агенції WEST SUPPORT (США) Юрієм Ванетиком. За його словами, настрої за океаном змінюються в контексті того, що треба якось швидше закінчувати, тому що в Україні відбувається реальний геноцид, та й по кишені Заходу ця війна б'є. Водночас у США дедалі більше критикують Адміністрацію Байдена за недостатню, на їхню думку, допомогу Україні. Одним розчерком пера голова Білого дому міг прискорити надання всього, що потрібне для прискореної та ефективної деокупації українських територій. Але чомусь відбувається нескінченна тяганина. Спершу з поставками танків та засобів ППО/ПРО, тепер – винищувачів F-16 та далекобійних ракет. За словами Ванетика, військовий сектор у Штатах традиційно був більше під республіканцями. І вони активно вказували та вказують правлячій Демократичній партії необхідність зробити Україну максимально сильною, щоб вона швидко вибила ворога зі своїх територій».

Сергій Дойко сподівається, на тлі виборчої кампанії, що розгортається (президентські вибори в США пройдуть у листопаді 2024-го) Адміністрація Байдена діятиме динамічніше.

«Сподіваюся також, що на Заході розуміють – мир можливий лише за справедливих умов. А вони чітко викладені в українській формулі миру. Росіяни мають не просто покинути всі наші території, а й розплатитися за всі свої військові злочини. Інакше цей прецедент підштовхне багато інших авторитарних режимів до нових агресій. І тоді запалає скрізь і всюди. І воювати доведеться вже країнам НАТО. Про демократичні цінності мало казати. Їх треба захищати. А зараз таке враження, що їх захищає зі зброєю в руках тільки Україна», – констатує експерт.