Хвилина мовчання: згадаймо журналіста Дмитра Рибакова
Медійник, який народився в Азербайджані, пішов на фронт за власним бажанням
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Дмитра Рибакова.
Журналіст і військовослужбовець з позивним Репортер Дмитро Рибаков загинув 18 липня цього року на Запорізькому напрямку.
Дмитро Рибаков народився в Азербайджані. Вивчав історію в Одеському національному університеті ім. Іллі Мечникова, соціологію – у Яґеллонському університеті у Кракові, а також у Київській школі економіки.
Медійник працював на каналі «Тоніс», дописував як фрилансер для LB.ua, був редактором і журналістом у Forbes Ukraine, Chas News.
Після початку повномасштабного вторгнення добровольцем пішов до лав Збройних сил України. Прийняв присягу 1 вересня 2022 року.
Дмитро Рибаков загинув в атаці, під час штурму російських позицій. Його тіло побратими не могли винести три доби, оскільки обстріл тої частки української землі, яку відбили воїни, був таким щільним, що ні підійти, ні вийти було неможливо.
«Дмитро міг бути ідеальним пресофіцером, але він обрав найважчий та найвідповідальніший шлях на війні – став піхотинцем у бригаді прориву, тим, хто очолює прорив та йде першим. Він взяв на себе максимальний ризик», – зауважив журналіст Юрій Бутусов.
«Війна продовжується та забирає кращих серед нас. Ти ніколи не знаєш, як поведеться людина в бою: хтось скисне, а хтось буде битися, як лев. Він бився, як лев, та загинув як герой. Друже, спочивай з миром! Далі доведеться працювати без тебе…» — написав командир взводу зі складу 47 омбр, кінорежисер Олег Сенцов.
Він також розповів, як Рибаков особисто взяв у полон п'ятьох російських вояків, за що ще за життя був представлений до нагородження орденом. «Був важкий бій, і йому кулею зламало навушник, тому що перестрілися з ворожим снайпером. Я просив його тримати правий фланг, він пішов трохи далі і знайшов розбитий бліндаж, де сиділо п'ятеро орків. І він взяв їх у полон. Ще тоді я подав його на нагороду за цей вчинок. (...) Дмитро був дуже потужним бійцем і міг один робити речі, які інші боялися», – наголосив Сенцов.
У Дмитра залишилась дружина та двоє доньок.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0