Хвилина мовчання: згадаймо письменника та спортсмена Євгена Ролдугіна
Хлопець захоплювався джиу-джитсу, але у 18 років вирішив, що його місце не на рингу, а на фронті
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Євгена Ролдугіна.
27-річний бойовий медик Євген Ролдугін, позивний Тунгус, загинув 11 вересня 2022 поблизу селища Білогорівка на Луганщині. Він намагався врятувати пораненого побратима.
Євген народився у Хмельницькому. Навчався на географічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Був кандидатом у майстри спорту з панкратіону, мав пурпуровий пояс із бразильського джиу-джитсу, посмертно був нагороджений чорним.
«Який він був відданий, добрий. Таких людей дуже мало, бо він реально він був на стільки справжнім, він був на стільки веселим. Ніхто ніколи не бачив його якимось сумним, чи в поганому стані. Він завжди був оптимістом, відданим і благородним», – поділилася класна керівниця загиблого.
Хлопець писав вірші. Написав книгу про війну «Час відважних». У ній захисник розповів про покоління добровольців 2014 року. Він відверто поділився своєю історією й про те, чому став учасником російсько-української війни.
Був активним учасником Революції Гідності, після якої, у складі добровольчого батальйону «Свята Марія», вирушив на війну – під Маріуполь. У 2015-му приєднався до батальйону ОУН і поїхав у Піски під Донецьком.
У перервах між ротаціями хлопець встигав їздити додому та здавати сесії в університеті, адже пообіцяв мамі, що закінчить його.
«Знаєте, одне – все це усвідомлювати, а інше – пробувати діяти, аби війна на Донбасі скінчилася. Так, я, мабуть, міг би виїхати з країни, як це робить дехто зі знайомих, не бачачи перспектив для себе в Україні. Можливо, якби не війна, і я б подумав про такий крок. Але коли в рідній країні триває справжня війна, то треба нам усім, по можливості, робити щось для захисту країни», – казав Тунгус у 2016 році.
Коли почалася повномасштабна війна, Тунгус у складі батальйону «Братство» брав участь в обороні Київської області. Отримав поранення на Чернігівщині. Після лікування вступив до лав ЗСУ. Служив бойовим медиком роти 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи.
«Женя був і є яскравим прикладом мужності та патріотизму. Він був сильним спортсменом, талановитим письменником і поетом. А для мене – кохана людина і найкращий хлопець у Всесвіті», – розповіла дівчина загиблого Олена.
«На цій війні час рахується не днями і місяцями, а втратами друзів... Євгеній Ролдугін – Тунгус. Загинув на Харківщині, рятуючи пораненого товариша. Дякую долі, що воювали з тобою пліч-о-пліч у Пісках. Пробач, що в останню хвилину не був поруч і не зміг прикрити. Спочивай з Богом... Передавай привіт небесному нашому ОУНівському братству…», – написав побратим із позивним Лиман.
Поховали воїна у рідному Хмельницькому.
У Євгена залишилися батьки, бабуся і кохана дівчина.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх, хто воював, усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0