Хвилина мовчання: згадаймо Єгора Шумаєва з Донеччини
Коли почалася повномасштабна війна, юнак був студентом 2-го курсу, однак вирішив, що має стати на захист України
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Єгора Шумаєва.
Солдат Єгор Шумаєв, позивний Шум, помер 14 грудня 2022 року в лікарні. За чотири дні до цього отримав важке поранення під час боїв за місто Бахмут на Донеччині й перебував у комі. 8 грудня захиснику виповнилося 20 років.
Єгор народився і виріс у місті Краматорськ Донецької області. У 2020-му вступив до Харківського національного університету імені Василя Каразіна на факультет геології, географії, рекреації та туризму. Проте хотів втілити свою мрію – отримати другу вищу юридичну освіту.
«Кажу, синок, ми фінансово не потягнемо навчання. Він не готувався до тестів для вступу на юридичний. А от оцінки та знання з історії та географії в нього були хороші. Він розумів, що йому потрібно обирати предмети для тестування, які він має здати на максимально високі бали. Він здав ЗНО та вступив на бюджет», – розповіла мати Єгора.
Паралельно із навчанням Єгор працював у відділенні «Нової пошти». Він активно займався спортом, зокрема, футболом. Любив подорожі, брав активну участь у різноманітних івентах. Любив море та гори. Також хлопець захоплювався комп'ютерними іграми та грав у футбол.
Єгор був активним, пунктуальним, старався допомогти усім. Дуже любив Харків. Хлопець був дуже різноплановою особистістю: з ним можна було поспілкуватись на будь-які теми – і про техніку, і про футбол.
Коли почалася повномасштабна війна, Єгор був студентом 2-го курсу, однак вирішив, що має стати на захист України. 19-річний юнак приєднався до харківської тероборони й став стрільцем. На початку війни він стояв на блокпосту у Харкові, потім півтора місяця воював в області, а у травні хлопця перевели на Донеччину.
«Вони самі усе купували — цвяхи, плівки, сокири, лопати, усі будматеріали. Перший раз, коли їх привезли у поле, їм сказали: «Копайте собі бліндажі». Син розповідав, тоді було дві лопати на 20 людей. Випросив він собі поїздку у Краматорськ, збирали у знайомих та сусідів інвентар для хлопців. Він сам собі купляв новий бронежилет, який знімався автоматично. Родичі допомагали дістати плитоноски. І шолом він собі купив», – зауважила мати.
«Пам'ятаю, приїхав на ніч з побратимом 5 грудня. А було близько 10° морозу. Єгор сказав, вони тиждень спали просто неба. Їли заморожені консерви та постійно курили. Син казав, що вогонь розпалити можливості не було, бо це небезпечно. Вибирали – життя або їжа. Їли усе підряд. За рік він подорослішав десь на 10 років. Зовсім інший погляд був», – додала жінка.
8 грудня військовому виповнилося 20 років, а вже 10 грудня він отримав важке поранення у голову. Декілька днів він провів у комі. Після тяжкого поранення лікарі та батьки впродовж декількох днів боролися за його життя.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0