«Десятиліття принижень та тиранії». Науковиці розповіли про скандал в Інституті народознавства

Кілька наукових співробітниць звільнилися з Інституту народознавства НАН України через «приниження і тиранію» керівника відділу Василя Сокола. Також науковиці звернулися до Президії НАНУ із проханням «у найстисліші терміни» замінити керівника відділу або створити окремий структурний підрозділ та призначити його очільником фахівця, який «вміє працювати з колективом у сучасних умовах». Про це повідомила відома науковиця в галузі гендерних студій, історикиня та старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології інституту Оксана Кісь.

Науковиця у своєму дописі повідомила, що багаторічні проблеми відділу фольклористики в Інституті народознавства вийшли на поверхню після звільнення п’яти талановитих і продуктивних наукових співробітниць. За словами Кісь, вони не захотіли терпіти поведінку керівника відділу Василя Сокола, яка продовжувалася десятиліттями та через яку звільнилися близько десятка вчених.

«Людина не просто займалася інтриганством і маніпуляціями, не лише знецінювала працю та цькувала молодих і старших колег, не просто стримувала академічну кар'єру здібних науковців, але власним невіглаством та зловживаючи владою перешкоджала поступу цілої галузі знань – української фольклористики», – йдеться у повідомленні.

Оксана Кісь висловила сподівання, що звернення науковиць до Президії НАНУ буде мати відповідні наслідки для людини, яка заради своїх особистих амбіцій «поклала під ноги інтереси української науки».

Науковиця Марина Демедюк детально пояснила, чому звільнилася із Інституту народознавства НАН України: «Із 2003 року мої колеги були в опозиції до завідувача відділу В. Сокола не лише через те, що підтримували Р. Кирчіва (завідувач відділів етнографії та фольклористики, провідний науковий співробітник Інституту народознавства, – ред.), але й передусім, що бачили відділ фольклористики іншим: сучасним, який розвивається в руслі європейської та американської антропологічної фольклористики, а не філологічної галузі мистецтва слова». 

«Ми намагалися робити щось власними силами: проводили методологічні семінари, організували конференцію про повстанську фольклорну традицію. Однак цілісного бачення розвитку відділу під керівництвом нинішнього завідувача так і не сформували. Для мене тією межовою ситуацією, коли я вже не могла йти на компроміси стала смерть внаслідок ковіду Євгена Луня, коли до вшанування його пам’яті не долучився ні завідувач відділу, ні директор інституту. Так, можна бути незгодним із позицією вченого, але віддати шану науковцеві, який усе життя пропрацював у відділі, інституція просто зобов’язана.Остаточною крапкою стало цькування в кулуарах інституту та безпосередньо на засіданні відділу за участі директора колеги і подруги Марії Качмар за її статтю про зраду у повстанських наративах Івано-Франківщини. Змовчати у цій ситуації я і мої колеги не могли, адже це є цензуруванням наукової думки у кращих традиціях совєтського часу. Чи хотіла б я залишати у відділі, де наступною темою для «обговорення» стала б якась моя розвідка, наприклад, про героїв-антагоністів у повстанських наративах? Для себе відповіла, що ні. До критики ставлюся з розумінням, але якщо вона доброзичлива і така, що стимулює до наукового зростання, а не до того, щоб відчувати свою неповноцінність і вибачатися за написане чи сказане. Якось так… Долучаю також листи і звернення, які підготували працівники впродовж цих 20 років», –  написала Демедюк. 

У своїй заяві наукові співробітниці вимагають від Дирекції Інституту НАН «у найстисліші терміни» замінити керівника відділу або створити окремий структурний підрозділ та призначити його очільником фахівця, який «вміє працювати з колективом у сучасних умовах».

Нагадаємо, директор Науково-дослідного інституту українознавства Василь Чернець звільнив свого заступника Дмитра Вєдєнєєва, через якого розгорівся скандал у соцмережах. На цій посаді він відроджував концепцію Голодомору за версією КДБ.