Закон про мобілізацію: категорія заброньованих розшириться

Урядовий законопроєкт про мобілізацію в Україні розширює категорію заброньованих працівників. Також очікується перегляд підприємств та організацій, які можуть бронювати своїх співробітників. Про це розповів народний депутат від фракції «Слуга народу», член парламентського комітету з питань нацбезпеки Федір Веніславський в інтерв'ю obozrevatel. 

Федір Веніславський зазначає, що саме новий закон має визначати критерії та рамки можливості бронювання, «тобто які саме підприємства, організації є критично важливими для функціонування держави та життя населення. Вони мають отримати право на бронювання».

Місцеву владу та Нацполіцію депутат навів прикладом

«Ми домовилися, що всі поліцейські стають заброньованими, а не отримують право на відстрочку... Так само в органах державної влади, в органах місцевого самоврядування, бронюється відповідно або 100 (якщо це керівники центральних органів влади, категорія А), або 50% (категорії Б та В держслужбовців) військовозобов'язаних», – розповів Федір Веніславський.

Депутат додав, що є «другий бік бронювання», коли бронь мають працівники установ, що «точно не є критично важливим для функціонування держави». Проте це питання, яке повинен вирішити уряд.

Нагадаємо, що законопроєкт про мобілізацію може бути прийнятий Верховною Радою України вже до кінця березня. До нього надійшло 4 195 поправок, які зараз доопрацьовуються в комітеті та юридичному управлінні.

До слова, 22 лютого президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про демобілізацію військових термінової служби.  Згідно з проєктом, військовослужбовці строкової служби, строк яких закінчився під час дії воєнного стану та військову службу яких продовжено понад встановлені терміни, звільняються з військової служби в запас «у терміни, визначені указом президента».

Раніше Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради законопроєкт про удосконалення проведення мобілізації і військового обліку. Водночас у розділі «дати та стан проходження» зазначається, що проєкт закону одержано парламентом і передано на розгляд керівництва. Так, уряд пропонує змінити призовний вік з 27 до 25 років. А ще – встановити обмеження прав громадян, які ухиляються від взяття на військовий облік та проходження військової служби.