Глава дипмісії США в Україні. Перше інтерв'ю після повернення до Києва

Крістіна Квін:&nbsp;Ленд-ліз&nbsp;&ndash;<em>&nbsp;</em>механізм надавати озброєння легше і швидше
Крістіна Квін: Ленд-ліз – механізм надавати озброєння легше і швидше
Фото надане пресслужбою посольства США

Крістіна Квін: Українці самі мають визначати умови перемоги

Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін повернулась до Києва 8 травня, коли Європі відзначали День перемоги над фашизмом. Тим самим США послали сигнал підтримки України у такий важливий день. І через тиждень пані Квін запросила журналістів від «Главкома», Європейської правди та Інтерфакс-Україна, щоб продемонструвати українцям, що посольство повернулось у столицю з Жешува після того, як американські дипломати виїхали з Києва перед початком війни.

«На даний момент наша команда є невеликою, – розповіла вона, – і ми сподіваємось збільшити її у майбутньому. Офіційно ми ще не відкрились, не підняли прапор на флагштоку. Це було просто повернення і ми плануємо відкрити посольство офіційно скоро і поширити нашу присутність наскільки це дозволятиме ситуація з безпекою. Тому майже кожного дня ми оцінюємо ситуацію і як тільки завершимо оцінку, почнемо повертати все більше і більше людей».

Пані Квін була дуже відвертою у розмові і не уникала жодних питань, однак, дуже обережно висловлювалась щодо спекуляцій про те, як може завершитися війна чи що означає перемога для США. Глава дипмісії відкинула чутки, що США обмежують постачання Україні озброєнь, необхідних для швидкої перемоги над Росією. Разом з тим вона детально розповіла, що означає ленд-ліз для України і пояснила, чому План дій щодо членства в НАТО не є умовою для вступу до Організації Північноатлантичного договору.

США не повинні визначати умови перемоги

Відповідаючи на запитання, що є перемогою для американців, пані Квін сказала, що «США не повинні визначати умови перемоги», а Україна. «Тому ми вважаємо, – підкреслила вона, – що український уряд та український народ повинні визначати, що означає перемога для них і що вони хочуть прийняти чи не прийняти, щоб прийти до закінчення цієї війни. Ми хочемо підтримувати Україну у тому, що вона відчуває перемогою, і не збираємось говорити Україні, якою має буде перемога для вас».

«Росія зазнала невдачі майже у всіх своїх планах»

Пані Квін пошкодувала, що у неї немає кришталевої кулі, аби дати відповідь на запитання, яким бачать у США завершення війни в Україні.

«Я не хочу спекулювати як закінчиться війна, – говорить вона, – я не знаю, яким буде результат цієї війни Я вважаю, що це не має закінчитися так, як це собі уявляла Росія до того, як вона почала війну. Росія зазнала невдачі майже у всіх своїх планах. Я сподіваюсь, що це закінчиться так, щоб Україна буде задоволена, і ми будемо робити все можливо, щоб допомогти досягти цього результату.

Важливий момент полягає в тому, що США не диктують Україні: ви маєте зробити те чи інше, ви маєте поступитись тут чи там. Ми залишаємо за українцями право вирішувати чи хочуть вони чимось поступитись, чи ні. Чи хоче вона мати угоду про закінчення війни чи покладення краю цьому конфлікту. Це справа України. Ми лише підтримуємо Україну у тому, що вона вирішить. Ось чому для мене складно висловлювати якісь прогнози».

«Україна зможе відтиснути російські війська в інших регіонах»

Глава дипмісії США досить позитивно оцінює спроможності української армії у протистоянні російським військам, які вторглися в Україну. Відповідаючи на запитання щодо спроможності України відкинути російські війська зі своєї території, пані Квін сказала: «Досі, мені здається, що Україна була дуже успішною у тому, щоб відкинути російські війська на півночі Києва, а зараз українці відтісли їх від Харкова. Я упевнена, що не зовсім нелогічно припустити, що Україна зможе відтиснути російські війська в інших регіонах, які досі спромоглася окупувати Росія».

Як відомо, в даний момент існує ймовірність того, що Росія може анексувати подібно до Криму території, які вона окупувала в Україні після 24 лютого. Пані Квін чесно відповіла, що не знає чи піде на цей крок Путін, при цьому вона зазначила, що «розмова про анексію цих територій буде ще одним грубим порушенням міжнародного права і ще одним безвідповідальним кроком щодо безпеки в Європі».


Крістіна Квін: Ми залишаємо за українцями право вирішувати чи хочуть вони чимось поступитись, чи ні (Фото надане пресслужбою посольства США)

Крістіна Квін: Ми залишаємо за українцями право вирішувати чи хочуть вони чимось поступитись, чи ні (Фото надане пресслужбою посольства США)

«Ми хочемо, щоб Україна виграла цю війну»

Досить несподіваною виявилась відповідь глави дипмісії США на запитання, чому, на її думку, не відчувається явного перелому у війні навіть з постачанням нам зброї і що може змінити динаміку? Вона відверто відповіла, що не є військовим експертом і тому не може вникнути у стратегію на полі битви, бо це не її сфера експертизи. Натомість вона сказала: «Я чула про чутки, що «нам не дають досить зброї, щоб перемогти і викинути російські війська з нашої території». Це неправда, бо ви вже викинули росіян з власної території на півночі Києва і від Харкова. Я б сказала, що ненадання потужної зброї, щоб їх викинути з власної території, неправдиве твердження. Звісно, ми хочемо, що українці вигнали росіян з власної території. Ми хочемо, щоб Україна виграла цю війну».

«Ми надаємо Україні більше озброєнь ніж будь-яка інша країна»

На запитання журналістів, що для перемоги Україні потрібні літаки-винищувачі, бомбардувальники, системи протиповітряної оборони, яких не надають, пані Квін відповіла, що на тему необхідних озброєнь і що треба зробити, аби задовольнити ці потреби, постійно ведуться розмови між представниками обох країн.

«Якщо у нас немає цих озброєнь, – пояснює вона, – ми шукаємо, хто їх має. І ми робимо вже можливо, щоб задовольнити ці потреби. Звісно, у нас немає стовідсоткової згоди щодо надання певних озброєнь. Але з іншого боку, ми надаємо Україні більше озброєнь ніж будь-яка інша країна. І ми будемо продовжувати це робити, бо ми є дуже відданими у наданні допомоги Україні у цій війні».

Глава дипмісії США також розповіла, що її країна не стримує передачі радянських літаків МіГ та Су, які запропонували Україні Польща та Словаччина.

«Якщо якась країна на двосторонньому рівні хоче поставити озброєння Україні, – відзначила вона, – ми не забороняємо цього робити. І тут немає ніяких обмежень. Я думаю, часом країни люблять вказувати пальцем на іншого. Поляки можуть використати інші механізми, «перекатати» ці літаки прямо через кордон». (сміється)

За її словами, США працюють з іншими країнами, щоб допомогти і запевнити їх у тому, що вони можуть залишатися у безпеці, якщо вони поставлять ці озброєння Україні.


Зустріч президента України з делегацією Сенату США у Києві (Фото офіційне Інтернет представництво президента України)

Зустріч президента України з делегацією Сенату США у Києві (Фото офіційне Інтернет представництво президента України)

«Законопроєкт про пакет допомоги у $40 млрд буде схвалено дуже скоро»

Як відомо, Україна дуже розраховує на якомога швидше прийняття масштабного законопроєкту, який передбачає додаткове виділення майже $40 мільярдів для реагування на агресію РФ проти України. Але днями його ухвалення в Сенаті заблокував сенатор-республіканець Ренд Пол. І тут виникає питання, що це за гра сенаторів, які поставили на паузу надання допомоги Україні, чи це початок виборчої кампанії республіканців, щоб дошкулити демократам?

Пані Квін почала відповідь на це питання з відзначення факту, що ухвалення Палатою представників пакету допомоги України на суму 40 млрд. свідчить, що неймовірну силу підтримки України у Білому домі, і в Конгресі обома сторонами. «Але так є декілька людей, – пояснює вона, – які не погоджуються, маючи на це право. І я поважаю їх право казати, що вони хочуть, але факт полягає в тому, якщо глянути на цифри, то зараз Конгрес абсолютною більшість підтримує Україну, адміністрацію США і повністю підтримує Україну і думаю, що буде вирішувати, що така підтримку буде продовжуватись. Звісно, у Сенаті існують деякі інституційні способи уповільнити цей процес, але зрештою Республіканський лідер у Сенаті США Мітч Макконнелл, який був тут учора (розмова записувалась 14 травня – «Главком»), сказав, що законопроєкт буде скоро ухвалено. І я вірю, що законопроєкт буде схвалено і це станеться дуже скоро».

Про швидкий трек вступу до НАТО

З подачею заявок Фінляндії та Швеції на вступ до НАТО і позитивною і швидкою реакцією на це самого Альянсу, схоже, виникає таке явище як «швидкий трек» вступу цих країн до Організації північноатлантичного договору. На запитання журналістів чи може такий «швидкий трек» стати відкритим для України глава дипмісії США відповіла, що США продовжують підтримувати політику відкритих дверей і російська агресія не змінила «нашої думки щодо збереження політики «відкритих дверей» для аспірантів, включаючи Україну, яка хоче приєднатися. «Я не можу сказати «ні», – пояснює вона, – що це не можливо, але й не можу сказати «так», що це можливо, бо з цього питання потрібен консенсус серед союзників. Можу лише запевнити, що ми підтримуємо політику «відкритих дверей».

«Україна може перескочити План дій щодо членства»

Водночас пані Квін зауважила, що вона не певна в існуванні такого поняття як «швидкий трек» вступу до НАТО і відзначила те, що Фінляндія і НАТО дуже тісно працювали з НАТО упродовж десятиліть.

А торкаючись важливості для вступу Плану дій щодо членства в НАТО, пані Квін зауважила, що його не можна назвати «швидким треком», оскільки це механізм, завдяки якому країна працює над виконанням всіх вимог. «Якщо Україна, – пояснює вона, – як будь-яка інша країна загалом відповідає вимогам, то вона не потребує отримання Плану дій щодо членства. Це скоріше як допомога у приєднанні до НАТО, але не вимога для вступу до Альянсу, тому Україна може перескочити План дій щодо членства».

«Ленд-ліз не поставить Україну у ситуацію величезної заборгованості»

Після підписання президентом США Джо Байденом законопроєкту про ленд-ліз виникло багато різних питань і чуток, що Україна в результаті реалізації цієї програми опуститься у величезну боргову яму. Пані Квін у розмові з журналістами пояснила, що це зовсім не так.

«Перш за все, – пояснила вона, – ленд-ліз сам надає президенту більше гнучкості у його спроможності поставляти озброєння швидко. Ідея надання озброєнь в оренду означає, що одного дня ви можете його повернути, хоча ми не знаємо, чи так і буде. Але не в цьому суть. Головне, ви обходите існуючі обмеження при продажі озброєнь, можете їх брати в оренду і не проходити через кроки, як це відбувається зазвичай. Чесно, це – механізм пришвидшення поставок озброєнь Україні і усунення бюрократії при поставці цих озброєнь».

Глава дипмісії США також додала, що інший важливий момент у поєднанні з ленд-лізом це – пакет допомоги на суму $40 млрд, який скоро буде ухвалено сенатом, який надає ресурси для поставок більшої кількості озброєнь, гуманітарної допомоги та іншого, що потребує Україна.

На думку дипломатки, ленд-ліз не поставить Україну у ситуацію величезної заборгованості. «Це, скоріше, механізм надавати озброєння легше і швидше. Я не можу сказати, чи від України вимагатимуть щось виплатити за використані озброєння, я не знаю відповіді на це питання», – резюмувала вона.

Микола Сірук, для «Главкома»

Читайте також:


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі ()
1000 символів залишилось

Читайте нас Google News Telegram

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies