Питання життя і смерті, або Чому саме страхова медицина

Здоров’я нації
Питання життя і смерті, або Чому саме страхова медицина

У Німеччині перший закон про обов’язкове медичне страхування з’явився 1883 року

«Коли немає здоров’я, мовчить мудрість, не може розквітнути мистецтво, не грають сили, марне багатство і безсилий розум».  Геродот Галікарнаський

Висловлювання видатного давньогрецького вченого дає зрозуміти всю важливість медичної галузі для кожної людини незалежно від її віку, статі, національності, віросповідання. А в Україні питання охорони здоров’я без перебільшення можна назвати питанням життя і смерті, бо наша медицина наразі перебуває у жахливій кризі. Тоді як гарячі дискусії з приводу реформи медичної галузі, як у політикумі, так і у суспільстві, точаться не один рік, проте віз і нині там. Але останнім часом все стало ще гірше: галузь занепадає, громадяни почасти не можуть отримати навіть першу елементарну допомогу. Що вже казати про інноваційні медичні послуги.

Найбільше від цього страждає населення у сільській місцевості і невеличких містах. Та, власне, і в мегаполісах комунальні лікарні й поліклініки не можуть похвалитися сучасним рівнем обслуговування, інноваційним устаткуванням та гідними умовами для хворих, що потрапляють до стаціонару. Єдина перевага полягає в тому, що у містян є можливість звернутися по допомогу у приватні медзаклади, де вони отримають і сервіс, і діагностику, звичайно ж, за наявності чималих коштів.

Бюджетні медичні заклади не в змозі конкурувати з приватними клініками, бо через брак достатнього фінансування не можуть придбати сучасне діагностичне обладнання, без якого лікар на заході, наприклад, просто не уявляє своєї роботи. Через нестачу коштів умови перебування в українських лікарнях теж на вкрай низькому рівні. І ще одна проблема – у нас уже сьогодні відчувається гостра нестача кваліфікованих кадрів. Це стосується як середнього медперсоналу, так і лікарів. 

Чому виникла така ситуація? Річ у тім, що кульгає на обидві ноги не лише медична галузь, а й система підготовки майбутніх фахівців. І хоча конкурс у медичні інститути та університети і досі вражає, чимало випускників після отримання дипломів не поспішають до лікарняних закладів, а намагаються знайти роботу у різноманітних компаніях, які мають дуже віддалене відношення до власне практичної медицини.

Пояснення просте: там більше платять. Адже заробітні плати українських медиків не витримують жодної критики. Крім того наших кваліфікованих спеціалістів з радістю запрошують закордонні клініки, пропонуючи їм достойну  оплату праці, прекрасні умови роботи в добре обладнаних лікарнях.

Як нам подолати усі ці негаразди і нарешті створити нормальну систему охорони здоров’я? Проблема складна, запущена і за помахом чарівної палички її не розв’язати. Зрозуміло одне: сподіватися на те, що ця неповоротка забюрократизована махина почне працювати за європейськими стандартами вже завтра, не доводиться. Насамперед тому, що у нас немає необхідного досвіду. Але ж ніхто не забороняє нам звернутися до досвіду тих країн, які зуміли вибудувати просту і доступну систему медичної допомоги, яка забезпечує необхідними послугами все населення країни. Йдеться про страхову медицину.

У нас наразі вона перебуває у зародковому стані, бо в країні діє лише так зване добровільне медичне страхування. Наприклад, у Німеччині перший закон про обов’язкове медичне страхування для людей, що працюють, з’явився у 1883 (!!!) році, та став обов’язковим для всієї країни. А в Баварії (це окрема земля зі своїми органами влади) страхова медицина існує з 1869 року! Власне, саме положення німецького законодавства бралося за основу під час підготовки медичного страхування у більшості європейських країн.

Багаторічні дискусії і намагання створити в Україні щось подібне до тих лікувальних закладів, які існують у більшості розвинених країн, так і не дали результату. Все вилилося у добрі наміри, якими, як відомо, вистелена дорога до пекла.

Проте давайте не будемо задаватися сакральним запитанням, хто винен, а спробуємо зрозуміти, що і як робити, аби подолати всі перепони і зробити перші кроки для вибудови дієздатної системи охорони здоров’я. І якщо вони будуть успішними, люди нарешті повірять в ефективність медичної реформи, започаткованої в Україні.

Саме цими ідеями ми, як автори законопроекту № 9163, і послуговувалися, розпочинаючи свою роботу над його підготовкою. Наразі документ на розгляді у комітетах Верховної Ради, і ми дуже сподіваємося, що він буде ухвалений вже до кінця поточного року. Законопроект насправді дуже важливий, тому відкладати його у довгу шухляду не слід, бо саме страхова медицина дасть усім громадянам України доступ до нормальних медичних послуг.

Про що йдеться у зазначеному документі. Насамперед там чітко виписані правила гри. Базова програма передбачає перелік тих медичних послуг, які отримують усі громадяни України, а також іноземні громадяни та особи без громадянства завдяки бюджетним коштам. Першочергово це медична допомога на рівні збереження життя і тільки частково на рівні збереження здоров’я. 

Тепер щодо програми обов’язкового медичного страхування. У законопроекті зазначається, що медичне страхування в Україні – це форма «фінансового забезпечення витрат населення України, що можуть бути понесені на лікування, діагностику, профілактику, реабілітацію, забезпечення ліками та засобами медичного призначення тощо у разі хвороби, нещасного випадку, в межах, визначених Програмою страхування, за рахунок грошових фондів (страхових резервів страховиків та коштів Резервного Фонду загальнообов’язкового медичного страхування)».

Не можна обійти увагою і положення щодо джерел фінансування і контролю за коштами. Якщо коротко, то всі фінанси страхових резервів передбачається розмістити «в державних банках з урахуванням безпечності, прибутковості, високої ліквідності, низької ризиковості, диверсифікованості…». Контроль за рахунками, на яких розміщені згадані вище кошти, здійснюватиме спеціальний уповноважений орган.

А ще варто акцентувати увагу на терміні «профілактика». Це надзвичайно важливий аспект медичного обслуговування, адже завжди легше запобігти хворобі, ніж лікувати запущену. Як слушно зауважив свого часу видатний хірург Пирогов: «..майбутнє належить медицині запобіжній. Ця наука, йдучи під руку з державністю, принесе безперечну користь людству».

Валерій Карпунцов, народний депутат, заслужений юрист, доктор юридичних наук

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: