Національна депресія. Психологиня пояснила, яка фаза стане для українців наступною

Українці переживають неабиякі випробування через війну. Тож після етапу стресу та мобілізації суспільство потрапило у фазу депресії. Наступним буде етап прийняття нової ситуації, що визначатиме подальший розвиток суспільства. Про те, як психологічно адаптуватися та подолати цей стан розповіла кандидатка психологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту соціальної та політичної психології Ірина Губеладзе в інтервʼю «Главкому».

Психологиня пояснила, що психіка не може бути у мобілізованому стані тривалий час, вона так чи інакше шукає способів адаптації, зниження рівня стресу. «Хтось ігнорує тривоги, багато людей орієнтуються: що, коли і куди прилетить. Тобто ми вже навчилися раціонально пояснювати собі, чи варто йти в укриття, чи конкретно наш регіон у небезпеці. Небезпеки нема – розслабилися, є – напружилися. Інакше психіка не витримає. І ми не витримаємо», – зауважила Ірина Губеладзе.

Нині українці переживають етап депресії, який є нормальною реакцією на тривалу війну. Наступним буде етап прийняття нової ситуації, що визначатиме подальший розвиток суспільства.

«Якщо говорити про стан суспільства – справді, була втома, вона зберігається, але зараз, до того ж настав етап депресії. Якщо ми подивимось на етапи того, як людина проживає горе і втрату, то першим є етап шоку, заперечення, потім – злість і мобілізація, далі заперечення (але цей етап у нашому випадку випадає), торги, а далі – закономірний етап депресії. От зараз ми перебуваємо саме у зоні депресії. Далі має наступити (а для когось вже наступив) етап прийняття нової ситуації з усіма її обмеженнями і можливостями і набуття нових сенсів. Це, власне, стане точкою, від якої буде будуватися новий етап життя нас усіх як суспільства», – пояснила психологиня.

Подолати депресію в умовах тривалої війни складно, але можливо. Люди адаптуються до воєнного життя, але потребують підтримки та інформаційної прозорості від влади. Звернення до психологічних практик самозахисту і самопідтримки може допомогти зберегти психічне здоров'я.

«Треба враховувати, що чим довше триває війна, тим більше ми до неї адаптуємося. Як би це не звучало, наше щоденне життя під час війни унормовується. Війна стає нормою нашого життя. Нормою стає те, що нормою по-хорошому бути не має. По суті, вона вже стала нормою нашого життя – на нас іноземці дивляться і дивуються: як так, мовляв, у вас ракетні обстріли пів ночі, а ви п’єте каву і зранку йдете на роботу… А для нас це вже норма…» – розповіла Ірина Губеладзе.

Наше сприйняття війни значною мірою формується через медіа. Важливо бути критичним до інформації і розуміти, як вона використовується для маніпуляцій.

«Зараз ми великою мірою залежні від інформаційного простору, бо фактично ми сприймаємо всю цю війну і всю цю ситуацію виключно через те, як вона транслюється у медіа. Ми ж не знаємо, що відбувається на фронті – як нам скажуть, у те ми й будемо вірити. І тут постає питання про те, як наша влада комунікує, а також які інформаційні спецоперації запускає ворог, аби нас дестабілізувати», – наголосила психологиня.

«Приклад – інформація про збитий російський літак, буцімто з українськими полоненими, абсолютно незрозуміла ситуація і це дуже потужний психологічний вплив на людей, які чекають своїх рідних з полону. Росія чинить потужний психологічний тиск і на бійців, які зараз на фронті і можуть потрапити у полон. Отакі впливи насправді дестабілізують, вони нас продовжують затягувати в оцю депресивну яму. Але ми можемо подбати про себе, про своє психічне здоров’я для того, щоб мати сили боротися і жити далі», – додала жінка.

Українці можуть будувати нове життя на основі єдності, громадянської відповідальності та внутрішньої сили. Це може означати боротьбу з корупцією, українізацію простору та екологічну відповідальність. Важливо відчувати себе нацією борців і переможців.

«Дуже хотілося б, щоб ми продовжували відчувати нашу єдність і розуміти цінність цієї єдності. Далі – громадянська відповідальність, яка зараз проявляється не тільки через волонтерство, донати, а й через свідому проукраїнську позицію у різних сферах: боротьба з корупцією, українізація нашого простору, екологічна відповідальність і т.д. Я дуже хочу вірити, що ми нарешті позбулися комплексу меншовартості – це те, з чого ми починали нашу розмову. І нарешті набули цієї внутрішньої сили, відчуття себе нацією борців, а далі й націю переможців», – наголосила Ірина Губеладзе.

Психологиня додала, про вплив війни на дітей – він може бути різним, але великою мірою залежить від того, як дорослі їм допомагатимуть пережити цей досвід. Важливо надавати дітям підтримку, розуміння і навчити їх елементарним стратегіям для подолання страху та тривоги. Обговорення та опрацювання цього досвіду важливі для того, щоб не передавати його наступним поколінням.

«Мені доводиться бачити дуже різні історії з дуже різним досвідом, з різними реакціями. Можу точно сказати, що так чи інакше сприйняття дітей залежить від того, як дорослі допоможуть їм це пережити. Якщо ви бачите, що дитина лякається гучного звуку трамвая, грому тощо, то краще звернутися до фахівця. Він навчить дітей елементарним технікам, які допоможуть заспокоїтись. Самі вони не можуть впоратися, бо не знають, що робити, вони розгублені. Батьки мають дати опору, розуміння того, що вони поряд і допоможуть у важкі часи. І, безумовно, все треба обговорювати. Дуже важливо опрацювати цей досвід зараз, щоби не передавати його наступним поколінням», – підсумувала Ірина Губеладзе.

Раніше повідомлялося, що потенційний ризик захворіти внаслідок війни на такі психічні розлади, як депресія і посттравматичний стрес, мають понад 8,5 млн українців.