Юрій Богданов радник Голови у Дніпропетровській ОДА

Чи зможе Байден приборкати Нетаньяху

«Хоча сам Байден залишається чи не найбільшим прихильником Ізраїлю у власній адміністрації, зрештою він вирішив спробувати тиснути на Нетаньяху»
фото з відкритих джерел

Про складні американо-ізраїльські відносини

Вчергове хочеться нагадати, що «простих» союзних відносин не існує. І те, що у нас відбувається з США і іншими союзниками – ще доволі непоганий сценарій. Враховуючи що ми років 25 не могли визначитися хто ми і куди прямуємо.

Тут кілька американських і британських ЗМІ випустили матеріали про те, що після того, як Ізраїль атакував Рафак (що його просили наполегливо не робити, щоб уникнути чисельних цивільних жертв) Байден призупинив окремі види підтримки Ізраїлю.

Наприклад, Ізраїль не отримав 900-кілограмові авіабомби після фіксації знищення цими бомбами житлових будинків у Газі. Також США припинили реагувати на «термінові запити» Ізраїлю на постачання зброї. Крім бомб Білий дім анонсував припинення постачання і іншої наступальної зброї, якщо Ізраїль посилить обстріли Рафаху, де перебуває понад мільйон цивільних палестинців.

В останнє подібним чином військову допомогу Ізраїлю блокував Рональд Рейган, коли ізраїльська армія застосовувала касетні бомби проти житлової забудови під час вторгнення у Ліван 1982 року. При цьому блокування постачання наступальної зброї ніяк не загрожує наданню захисної, в тому числі ППО.

Ше у грудні 2023 Байден попередив Ізраїль, що не-вибіркове бомбардування Гази (яке призвело до того, що більшість жертв війни – жінки та діти, як їх не рахуй) може поставити під загрозу підтримку союзників.

Зростання кількості цивільних жертв війни, неготовність Ізраїлю відмовитись від штруму Рафаху і те, що США не можуть відмовитись від підтримки Ізраїлю заганяє США у регіональну дипломатичну Ізоляцію, бо дратує помірковані країни регіони. Навіть авторитарні уряди Саудівської Аравії, Єгипту чи ОАЕ перебувають під тиском радикальних ісламістів. І якщо ще у вересні 2023 КСА була готова піти на врегулювання дипломатичних відносин з Ізраїлем, то зараз цей сценарій виглядає напівфантастично. В той саме час Іран, ворожий і до США, і до Ізраїлю, і до КСА продовжує розпалювати напругу в регіоні.

Хоча сам Байден залишається чи не найбільшим прихильником Ізраїлю у власній адміністрації, зрештою він вирішив спробувати тиснути на Нетаньяху. А також почав шукати можливості досягти домовленості між Ізраїлем і ХАМАС, яка передбачала б поетапне звільнення заручників, утримуваних терористичною групою, у поєднанні з припиненням вогню тривалістю щонайменше шість тижнів. Це б могло зменшити напругу і у відносинах з Хезболлою у Лівані.

Після цього можна було б повернутися до програми максимум: створення палестинської держави спільно з Ізраїлем + нормалізації відносин Ізраїля і КСА.

Така політика, звісно, жорстко критикується Трампом. Демократи кажуть, що це правильний шлях, але запізнілий. Нетаньяху заявляє, що збирається рішуче діяти і без допомоги США. В його оточенні назвали цей крок Байдена зрадою. Ізраїльська опозиція і помірковані оглядачі говорять що Нетаньяху зумів зруйнувати атмосферу довіри між американським і ізраїльським урядами (єдність, ага).

Тим не менш. Підтримка США залишалася основою військової сили Ізраїлю. США гарантують, що Ізраїль завжди матиме більш досконалу зброю – таку як винищувач F-35 – ніж його сусіди. США платять за розробку і утримання ПРО «Залізний купол». Вже за час війни з ХАМАС принаймні двічі ізраїльський попит на артилерію був настільки терміновим, що США взяли снаряди зі своїх власних складів – незважаючи на глобальний дефіцит на тлі війни в Україні – і повідомили Конгрес, що виділяють кошти на їх заміну колись потім. Але зараз це партнерство вчергове під загрозою через неготовність Нетаньяху поступитися.

На мою думку, найкраще це все анонімно прокоментував високопоставлений ізраїльський військовий для Financial Times: «Євреї люблять говорити, що «у нас немає іншої країни» (крім Ізраїлю, – ред). Правда в тому, що у нас немає інших друзів, крім американців».

Нам, до речі, пощастило трохи більше. Але без американської допомоги, яка б вона не була специфічна, нам би теж настали граблі.

Читайте також:
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: