Чи мають росіяни право на співчуття до себе

Росіяни, ви цілком можете отримати свою порцію співчуття та емпатії. Навіть від нас.

Як німці після 1945 року. Після того, як вас буде розгромлено і ви отримаєте комплексну розплату за скоєне зло.

Німеччину на початку розбили, фізично. А потім мова зайшла про співчуття. Німеччина на початку почала платити, а потім їй допомогли.

Для початку народ-агресор і породжена ним держава мають програти війну і пізнати весь біль поразки. А потім – ми можемо поговорити про співчуття.

Так, є росіяни, які заслуговують на співчуття навіть зараз. Це ті, хто розуміють, що народ як спільність винен у всьому, що відбувається. І хто не шукає півтонів і допомагає Україні перемогти.

Але вони, на відміну від маси z-овців і лицемірних «опозиціонерів», розуміють, що на початку – випити чашу розплати і презирства до дна, а вже потім – якщо спокута буде достатньою – співчуття.

Але швидше за все Росії не пощастить бути розгромленою. І на неї чекає інший сценарій.

Зовсім скоро, до цього все йде, росіяни почнуть інтенсивно анігілювати один одного.

І тим, хто рятуватиметься від цієї кривавої бані, доведеться покладатися на гуманізм і співчуття світу, який вони так ненавиділи. Західного світу і нас зокрема.

Так, не без участі пропаганди вони так поїхали. Але такий рівень розлюднення, який вони самі ж запустили, не можна пояснити тільки вразливістю до пропаганди.

Коротше, весело буде росіянам, коли вони з фазового стану «виходець із країни-агресора» перейдуть у фазовий стан «виходець із failed state». Весело і місцями страшно.

Ось тоді ми і поговоримо про гуманізм і розлюднення. А у росіян буде можливість дізнатися, чим гуманізм і милосердя відрізняються від того, що нас*ано у більшості з них у головах.