Білорусь мертва? Чи для них ще є надія

З кінця 2020 року в країні фактично діє режим окупації. Окупація до цього планомірно готувалася ідеологічно протягом двох десятків років.

А Лукашенко це Квіслінг. Чи в кращому для себе випадку адмірал Горті. Його уряд та лояльні силовики – в чистому вигляді адміністрація колаборантів.

Білоруська опозиція у вигнанні або в тюрмі.

Воля до спротиву задавлена найкривавішими засобами. В Білорусі більше 1000 політв’язнів та невстановлена кількість жертв спроби здолати режим Лукашенка.

Тож Білорусь мертва? Білоруська нація мертва?

Так, білорусам не пощастило в 2020. Їх спробу позбутися диктатури втопили в крові. І я не забував би це. Не забував того, що сотні (якщо не тисячі) людей загинули чи постраждали у цій невдалій спробі.

Так, Білорусь окупована маріонеточним режимом, який тримає владу фактично за рахунок російської зброї та російської агентури. Так, наприклад, в білоруській прикордонній службі наразі фактично немає білорусів.

Але не треба ховати Білорусь. Їх помилки виявилися ще трагічнішими за наші. Вони спробували вперше кинути серйозний виклик диктатурі запізно. З затримкою в 20 років. Але чи нам нарікати на втрачений час?

Білорусь жива. Вона зараз воює в полку Кастуся Калиновського. Воює за Україну та Білорусь.

Білорусь жива. Вона допомагає Україні перемогти спільного ворога сотнями волонтерів, журналістів та тисячами людей, що продовжують боротьбу з режимом.

Білорусь жива, доки є люди, готові за неї битися. Хай вона і лише на самому початку свого шляху. І досі в заручниках у імперії.