«Пороховий погреб» Європи на Балканах

Ситуація у Сербії досить цікава у контексті тенденцій європейської політики та методів роботи кремля.

Як відомо, президент Сербії Александар Вучич 1 листопада розпустив парламент і призначив на 17 грудня 2023 року дострокові парламентські та місцеві вибори. У ніч після виборів президент Сербії Александар Вучич оголосив, що його партія перемогла на виборах у Белграді. Після цього у сербській столиці тисячі людей вийшли на вулиці, протестуючи проти, на їх переконання, сфальсифікованих результатів міських виборів.

Далі ж прем’єр-міністерка Сербії Ана Брнабич заявила, що російські спецслужби надали сербській владі інформацію про можливі інциденти на протестах у Белграді.

Вся ця ситуація цікава тим, що зараз Сербія – це свого роду «буфер» між Заходом та рф.

Сербія – кандидат у члени ЄС, але її інтеграція тривалий час мала низку перешкод. Хоча загалом вважалося, що саме включення усіх держав з Західних Балкан до Європейського Союзу – оптимальний варіант остаточного врегулювання усіх наявних там конфліктів. У випадку Сербії все ускладнюється існуванням Косово, чию незалежність визнають більшість членів ЄС, але не взнає Сербія.

Так би все могло тягнутися дуже довго, але останнім часом відбуваються тектонічні зсуви у європейській політиці, і у ЄС прийшли до розуміння, що «сірих зон» у ЄС бути не повинно, бо всі «сірі зони» стають з часом ворожими анклавами або зонами нестабільності. Тому разом з Україною рішення про переговори щодо вступу одержала і Молдова, а Грузія одержала статус кандидата у члени ЄС. Не зважаючи на проросійські рішення грузинського уряду.

Тепер постає питання інтеграції Сербії у ЄС. Водночас, у Сербії здавна особливі відносини з росією, і, очевидно, росія не зацікавлена у подальшій інтеграції Сербії до ЄС.

І далі починається давній трюк. Вибори, фальсифікації, протести, придушення протестів, яке повинно загальмувати євроінтеграцію через претензії до уряду, який це придушення допустив.

Загалом, зараз на всі події дивишся по-іншому, оскільки бачиш більшість російських методів і розумієш, хто і навіщо їх застосовує. Боротьба за «зони впливу» у Європі загострюється. «Сірих зон» ставатиме менше, але це означає, що і місць зіткнень теж буде більше. І «пороховий погреб» Європи на Балканах ще про себе нагадає.