Навіть у символіці між нами і росіянами – разюча прірва

Побачив сьогодні черговий витвір московитського ідіотизму з літерами «v» та «z», і відзначив для себе, що навіть у символіці між нами – разюча прірва.

От їм влада сказала – це тепер ваші символи, і вони одразу кинулися скрізь це малювати, вибривати, татуювати... І жоден не поставив елементарні питання: а чому саме ці літери, а чому з латинського алфавіту, а чого вони так підозріло нагадують свастику та нацистські шеврони... Ні, питань немає. «Начальство сказало», то «так треба».

Мабуть, якби наказали вважати символом патріотизму вбитий у зад цвях з підвішеним на нього капелюхом – вони б і це робили мовчки.

Чи можливо таке в Україні? Ні, у нас вся символіка самозрароджується, поширюється та узгоджується суспільним консенсусом. Влада її просто з часом може легалізувати.

Ну не було «указу» вважати пісню «Ой у лузі червона калина» – «піснею національно-визвольної боротьби». Просто вона найкраще відповідала суспільному настрою у певний момент. І прикладів таких безліч.

І спробуйте нав'язати українцям щось символічне. Це марна справа. Лише загальносуспільний консенсус.