Прагнете миру? Отримаєте війну!!!

Мене дуже непокоїть слово «мир» і «сісти поговорити з Путіним як чоловіки» у заявах Зеленського. Це свідчить про абсолютне нерозуміння ним московитської ментальності.

У 2019-му коли його обрали під гаслами миру, і «просто пєрєстать стрєлять», я зрозумів, що війна буде. Це розуміння чітко зафіксоване в багатьох дописах того часу та книзі «Троєщинське Євангєліє».

Частина інфантильного суспільства, яке «устало от войни», обрало собі президента «миру», прикликавши в країну ще більшу війну.

Нині її тягар на свої плечах виносять ті, для кого війна з московією була щоденною реальністю, працею та тривогами. Ті, хто готувався до неї всі вісім років. Завдяки їхнім старанням та стійкості Зеленський став героєм для світу та обличчям світових ЗМІ, осідлавши хвилю національного героїзму.

Після перемоги над московією саме ця пасіонарна частина суспільства ще поставить владі питання про провалену ракетну програму, саботаж військового бюджету, переслідування військових та опозиції, репресії проти добробатів, злочинну легковажність та політичну недалекоглядність у питаннях оборони тощо.

Але питання в іншому: чи змінилося з початком війни ставлення Зеленського до московитів? Чи зрозумів він нарешті шкірою і всім лівером своїм давно усталену історією формулу, що «будь-які домовленості з росією не варті паперу, на якому написані» і те, що «мцкаль розуміє тільки мову сили».

Пасіонарне українське суспільство розмовляє з ворогом тільки з позиції сили. І перемагає! І дивує світ! І в силі цього суспільства я не сумніваюся! Я сумніваюся в доцільності ведення перемовин з ворогом за присутності людей, які в довоєнні часи робили все, аби знищити та дискредитувати ту частину суспільства, завдяки якій вони нині – герої національного спротиву.

Знаючи давню українську історію, коли видатні бойові звитяги та перемоги козацтва нівелювалися недолугими діями вищого керівництва у бажанні «побачити мир в очах московського царя», маємо і нині подібний прецедент, коли політичні неофіти, впавши в ейфорію від бойових звитяг ЗСУ, можуть нівелювати всі військові здобутки підкилимними домовленостями з рашею, які та використає для того, щоб перегрупуватися і вдарити з новою силою.

Під час війни всі процеси відбуваються дуже стрімко і гасла Армія, Мова, Віра – під вибухи російських ракет швидко стали політичним мейнстрімом для нинішньої влади, якій також варто пройти екстерном курс української історії, аби уникнути стратегічної помилки, яка вже неодноразово призводила до втрати нашої державності. НІЯКИХ ПЕРЕМОВИН З МОСКОВИТАМИ ДО ПОВНОГО ЇХ ЗНИЩЕННЯ. А далі – стіна, рів з крокодиламм, НАТО, курс до ЄС. Слова Зеленського «нада дагаваріваться» путін інтерпретує виключно в контексті «он слабєнькій, он хочєт міра», а це означає новий виток війни, нові бомбардування і нові жертви.

Суспільству та керівництву держави критично важливо зрозуміти базову формулу війни з московитами де кожне слово «мир» і «пєрєгавори с расієй» призводить до десятків і сотень жертв серед мирного населення.

Адже коли ви хочете і прагнете миру, то отримаєте ще більшу війну. Доведено історією, вибором українського народу та президентом Зеленським зразка 2019 року.