Азійське турне Байдена: до чого тут Україна?

Програма Джо Байдена була досить напруженою...
Програма Джо Байдена була досить напруженою...

Про нові ініціативи і старі проблеми США у Південно-Східній Азії

Перше з часу обрання президентом США турне Джо Байдена в Південно-Східну Азію завершилося інавгурацією Індо-Тихоокеанської економічної структури та підтвердженням намірів QUAD забезпечувати безпеку і порядок у регіоні. Серед інших найяскравіших моментів стало підписання в Сеулі законопроєкту «про ленд-ліз» – про виділення додаткових асигнувань Україні на 2022 рік – і відверта відповідь на запитання журналіста про те, чи готові США захищати Тайвань «у разі якихось несподіванок». «Так, – відповів Байден, – ми взяли на себе такі зобов'язання».

Слід визнати, програма Джо Байдена була досить напруженою і передбачала ґрунтовні, триденні відвідини Сеула та дводенний візит у Токіо, де, крім двостороннього саміту з Японією, відбувся перший в Азії офлайн саміт QUAD з участю прем'єр-міністра Індії Моді та щойно обраного прем'єр-міністра Австралії Альбанезе. Нічого зайвого, але все важливе. І все-таки трохи прянощів у сухі повідомлення про майбутній візит внесли журналісти CNN, які повідомили напередодні відльоту Байдена, що після трьох місяців зосередженості на війні в Україні президент США повертається до свого стратегічного зовнішньополітичного курсу на Індо-Тихоокеанський регіон. Прозвучало так, ніби дрібні питання відступають на задній план, а серйозні повертаються на перші ролі. Як засвідчив дальший розвиток подій, таке пророцтво виявилося трохи передчасним.

Неможливо заперечувати, що США мають в Індо-Тихоокеанському регіоні стратегічні інтереси. Тут зосереджено понад половину населення планети й виробляється 60% світового ВВП. Тут створюються життєво важливі технології й тут-таки розміщені дві країни, чия політика викликає в Білому домі цілком зрозуміле занепокоєння, – КНДР і КНР. Вашингтон гарантує безпеку Японії, Південній Кореї, Таїланду, Філіппінам і Тайваню, як і, певна річ, Австралії з Новою Зеландією на основі двосторонніх договорів. Із часів комодора Перрі США присутні в Південно-Східній Азії як найпотужніша військова й економічна сила.

Північна Корея, що ось уже скоро сім десятиліть як проводить ворожу США політику, останнім часом значно прискорила свою ракетну програму – з початку року провела 15 випробувань, у тому числі новітньої балістичної ракети. Учора Північна Корея випустила три ракети в Японське море. Зразу після азійського турне Байдена. У Пхеньяні ніхто й не приховує головних ворогів: ними визначено Південну Корею, Японію та США. Ходили навіть чутки, що чергове випробування можуть провести під час візиту Джо Байдена, на що США відповіли: мають на такий випадок «план Б». Але все пройшло спокійно, хоча помутніння розуму в диктаторів, як засвідчив приклад Путіна, може призводити до катастрофічних наслідків. В Азії, та ще на тлі досить напружених останніми роками відносин Сеула й Токіо, які однаково вразливі перед можливою атакою Кім Чен Ина, США допустити цього не можуть. Джо Байден мусив, по-перше, переконати недавно обраного президента Республіки Корея Юн Сук Йоля у незмінності підтримки США і, по-друге, домогтися повернення до режиму співробітництва з Японією. І те, і друге вдалося. Будуть і спільні навчання, і політичний тиск на КНДР, і активізація економічної взаємодії. Але справжньою родзинкою програми в Сеулі стало підписання законопроєкту про виділення Україні 40 млрд дол. допомоги, зокрема у вигляді найсучасніших озброєнь. Той факт, що Байден не став чекати завершення турне, а поспішив підписати документ, щойно той був готовий, став відповіддю прогнозистам CNN – Україна залишається в центрі уваги Білого дому, навіть коли його нинішній господар у від'їзді.

Досить цікаво, що цього разу президент США, як і його партнери по переговорах, утримався від різких висловлювань на адресу Китаю, хоча «слон» із «посудної крамниці» нікуди не подівся. Під будь-якими розмовами про основану на законі й порядку ситуацію в Індо-Тихоокеанському регіоні треба було розуміти приписувані Китаю наміри вирішити «питання Тайваню» силовим шляхом, односторонні дії Пекіна з видобутку корисних копалин у Південно-Китайському морі та претензії на японські острови Сенкаку. Певна річ, США і Японія категорично засудили таку практику. Прем'єр-міністр Японії заявив про намір подвоїти оборонний бюджет країни до 2% ВВП впродовж п'яти років і забезпечити обороноздатність країни на випадок будь-якої ракетної атаки. За його словами, Байден підтримав зусилля Японії отримати статус постійного члена РБ ООН, а також ідею провести наступного року саміт G-7 у Хіросімі.

На саміті QUAD знову говорили про безпеку в регіоні та необхідність виключення силових сценаріїв вирішення міжнародних проблем. Не забували й про Україну, оскільки в Південно-Східній Азії проводять паралель між агресією Росії проти України та можливими спробами змінити статус-кво у Тайванській протоці, а також військовими навчаннями Росії в Японському морі й на островах Південно-Курильської гряди, суверенітет над якими відстоює Японія. Єдиним учасником саміту QUAD, який у своєму виступі примудрився не згадати про російську агресію, став прем'єр-міністр Індії Моді. У всьому іншому учасники «четвірки» домовилися зміцнювати безпеку та співробітництво. Було ухвалено рішення активізувати боротьбу з незаконним виловом риби (всі обвинувачення – на адресу Китаю, якому приписують величезний нелегальний риболовецький флот).

У рамках розширеного формату QUAD+, у якому взяли участь 13 глав держав і урядів країн Південно-Східної Азії та Океанії (дев'ять із них – онлайн) Джо Байден офіційно оголосив про початок переговорів про створення Індо-Тихоокеанської економічної структури (Indo-Pacific Economic Framework). Тринадцять країн у складі IPEF – це США, Японія, Австралія, Бруней, Індія, Індонезія, Південна Корея, Малайзія, Нова Зеландія, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд і В'єтнам. На ці країни припадає 40% загальносвітового ВВП.

Очевидно, що мета ініціативи – повернути США в економічне життя регіону, де дуже сильні позиції Китаю, а присутність США після виходу у 2017 році з Транс-Тихоокеанського партнерства значно ослабла. У заяві Білого дому з цього приводу йдеться, що IPEF створить сильнішу, справедливішу та стійкішу економіку для жителів США й Індо-Тихоокеанського регіону. Нова структура зосередиться на чотирьох ключових напрямах: міжнародна торгівля, включно з цифровою економікою; ефективні та безпечні ланцюжки поставок; чиста енергія і декарбонізація, а також інфраструктура, що забезпечує високооплачувані робочі місця; податкова політика і боротьба з корупцією. Окремо підкреслено, що в рамках IPEF не вестимуться переговори про лібералізацію торгових режимів та з питань безпеки. Однак зі складу учасників цілком очевидно, що США зібрали під своє крильце потужну групу країн, які разом можуть протистояти економічній експансії Китаю.Дуже важливо, на думку одного з інсайдерів переговорів, подивитися на учасників нової структури і з погляду їхніх позиції під час голосування в ООН з «українських» резолюцій, а також згадати географію недавніх візитів у держави регіону прем'єр-міністра й міністра закордонних справ Японії. Стає очевидно – IPEF передбачає не тільки економічне співробітництво, а й «м'який» вплив провідних, але невпевнених країн регіону на позицію з політичних питань глобальної безпеки.

Практичні результати візиту Джо Байдена ще мають стати реальністю. Однак уже можна сказати, що Вашингтон зміг пробалансувати між своїм прагненням підтримати союзників і відновити активну політику США в Індо-Тихоокеанському регіоні, та не дуже роздратувати Китай, де, як повідомляли напередодні візиту впливові ЗМІ, відбуваються непрості процеси на рівні лідерства. Загальне враження – «меседж» Пекіну послано, а тимчасом двері для діалогу залишаються відчиненими. Правда, в ці двері ледь не влетіли китайські й російські бомбардувальники, які в день саміту пролетіли поруч із Японією в супроводі японських винищувачів. Росія давно намагається вдавати, що погрожує Японії. При цьому в неї немає жодних шансів зміцнити свій вплив в Індо-Тихоокеанському регіоні, хоча й говорити про зміну традиційно дружньої до Москви позиції Китаю та Індії зарано. А Україна як була, так і залишається в центрі уваги: в Японії і США чудово розуміють: те, що відбувається в Україні, в Україні не залишиться. Агресія Росії призводить до глобальних, украй негативних і небезпечних наслідків, і це абсолютно не в інтересах інших ключових гравців. Турне Байдена було й про це також.

Джерело: Дзеркало тижня

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі ()
1000 символів залишилось

Читайте нас Google News Telegram

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies