Коли Україна стане незалежною від pociйcьких енергоносіїв?

Прем'єр-міністр Шмигаль вчергове представив «історії успіху» України цього опалювального сезону. Серед іншого заговорив про безпрецедентну, наймасштабнішу енергомодернізацію за всю історію України – вже у 2022 році.

Що таке, на думку влади, масова тепломодернізація? Шмигаль згадав про заплановане проведення 500 енергоефективних проєктів серед житлових будинків за участі Фонду Енергоефективності, на які вже є під 900 заявок.

Звучить непогано, якби не одне «але». В Україні понад 180 тис. багатоквартирних будинків. І, за оцінками Мінрегіону, майже 70% житла в Україні було збудовано у 1946-1990 роках, звісно, без дотримання будь-яких стандартів енергоефективності.

Коли я запитала Шмигаля, яку ж суму виділили на енергоефективність, він згадав про 5,5 млрд грн у Фонді Енергоефективності (скромно змовчавши про те, що половину цих коштів – надають європейці, а не український уряд), а також – про додаткові гіпотетичні 30 млрд грн.

Чому гіпотетичні? Бо, по-перше, ці кошти не передбачені у бюджеті, їх уряд планує позичати через облігації внутрішніх державних позик. Витратити їх можна насамперед – на програму дешевих іпотек. Енергоефективні кредити в десятій черзі пріоритетів, на них передбачено до смішного мало коштів.

Тому я готова повірити, що у 2022 році уряд виділив грошей – рівно на 500 будинків на рік. Модернізуючи по 500 будинків щороку, нам знадобиться – 360 років на повне оновлення усього житлового фонду України. Наші прапрапрапрапрапрапраонуки цьому дуже зрадіють! Нарешті довгострокове планування від уряду!

А якщо серйозно, якщо щороку виконувати по 500 проєктів тепломодернізації – за 10 років вийде вдосконалити лише 3% усіх багатоповерхівок. Це не має нічого спільного зі стратегічним баченням енергетичної безпеки України та незалежністю від pociйcьких енергоносіїв.

Мінрегіон оприлюднив аналітику, що для повної енергомодернізації усіх житлових будинків потрібно – 1,3 трлн грн. А цьогорічний бюджет Фонд Енергоефективності – це лише 0,5% від загальної потреби. Такими темпами ми ніколи не досягнемо енергетичної безпеки й не зможемо раціонально витрачати ресурси. Нам потрібно значно ширша програма тепломодернізації, зі значно більшим фінансовим ресурсом.