Пацанський міф Путіна

У будь-якій пацанской кампанії був боягузливий шибзик, який відчайдушно намагався довести свою крутість і агресивність. Він найбільше метушився і кидав понти. Однак, ганебно тікав при першому ж шухері.

Кажуть, одного такого Вова Путін звали.

Путін постійно підкреслює своє пацанське походження та цінності, намагається демонструвати їх у всьому: від жартів до обґрунтування політичних рішень. Пацанськими принципами він виправдовує і свої агресивні війни: «Ще 50 років тому ленінградська вулиця навчила мене одному правилу: якщо бійка неминуча, бити треба першим».

Нарочитість, з якою Путін намагається показати свою пацанську крутість, видає його глибокі комплекси та невпевненість у собі. Прагнучи довести всім, що він крутіший за всіх крутих, Путін демонструє брутальне насильство і жорстокість. Однак, у разі реальної небезпеки, він лякається, демонструє слабкість і безпорадність (як було під час путчу Пригожина).

Західним лідерам давно настав час зрозуміти, що не треба боятися тиснути на Путіна. Він сам вас боїться. Зіткнувшись із реальною загрозою для себе, він швидко забуде зухвале «слово пацана» і втече, не чекаючи, поки з'явиться його «кров на асфальті».