Помста за приниження на Зміїному

Перше, що спадає на думку при звістці про ракетний обстріл курортного селища Сергіївка на Одещині, це помста за учорашню ганебну поразку у битві за острів Зміїний.

Якщо так, то це від безсилля перед ЗСУ. А отже, нагадує агонію. Поки що локальну агонію, в районі Бесарабії. Росіяни визнають теперішню неможливість захопити Одесу і прилеглі території наявними у них засобами.

У Кремлі не визнали своєї відповідальності за попередній злочин – обстріл торгового центру в Кременчуці, та й інші військові злочини теж, звісно, добровільно не вИзнають.

Вони вже накоїли справ на найвищу міру покарання, відступати їм нікуди. Тепер лише підніматимуть ставки. У надії на те, що жертви серед мирного населення призведуть, по-перше, до заворушень самого населення, а по-друге, до більшої готовності політичного керівництва України йти на поступки Кремлю в переговорах.

Ще один момент, зовнішній. Продовжуючи знищення мирного населення України та цивільних об'єктів, росіяни показують свою реакцію на рішення останніх самітів G7 & NATO. Вони їх ігнорують.

Тому наступним кроком «Колективного Заходу» має стати примус до миру. Але це вже буде наступна фаза цієї війни. І дарма, що Захід хоче уникнути прямого зіткнення, головне що Кремль цього підсвідомо прагне, а отже, знайде спосіб.