Олексій Голобуцький Заступник директора «Агентство моделювання ситуацій»

На планеті ось-ось спалахне чергова війна, в яку США муситимуть втрутитись

Венесуела збрається розпочати війну «на задньому подвір'ї» США
фото з відкритих джерел

Так воно і трапляється, коли «всесвітній поліцейський» займається невідомо чим і дозволив Кремлю прочинити ворота до пекла

Цієї неділі, 3 грудня буде доволі дивний референдум в Венесуелі – практично аналог кримського і «добаситського», тільки ще й ззовні: про приєднання багатшої (і більшої) частини територій іншої держави, Гаяни. Фактично, про відкушування 2/3 Гаяни.

Формально ставиться питання «Чи згодні Ви всіма способами, відповідно до закону, відкинути лінію, обманним чином нав'язану рішенням Паризького арбітражу 1899-го року, яка прагне позбавити нас нашої Гаяни-Ессекібо?» (факт – захоплений Великою Британією Ессекібо віддав Гаяні міжнародний арбітраж, де Венесуела навіть не була представлена). І ще чотири питання в тому ж напрямку: підгребти території врешті під себе.

Після оприлюднення результатів референдуму – тобто, десь наступного тижня – очікується початок бойових дій буквально «на задньому подвір'ї» США.

Ессекібо (для Гаяни – Territorio del Esequibo, для Венесуели – Zona en Reclamación, «Спірні території») – це 160 тисяч км2. Про «спірність територій» дозволяє говорити війна 1895-1899 рр. – тоді воювали через знайдення золотих родовищ. А тепер ці території знов стали дуже рідними Венесуелі, бо американська ExxonMobile зібралась активно розробляти знайдені на шельфі Ессекібо великі нафтові родовища. Отже, мають піти великі гроші – і підсанкційний, гіперінфляційний, дефіцитний, кризовий Каракас переконаний, що гроші мають піти саме йому, а не Гаяні.

Всім зрозуміло, що коли йдеться про великі гроші, мирний сценарій неможливий апріорі. Бо Каракас хоче цих грошей попри все. Отже, за тиждень на планеті буде нова війна. Буквально під боком в США – котрі якраз збирались в Гаяні сформувати ще одну військову базу, щоб взяти проблемну Венесуелу в гамівне кільце.

Власне, ситуація прогнозована. Так воно і трапляється, коли «всесвітній поліцейський» займається невідомо чим і дозволив Кремлю прочинити ворота до пекла, – все йде в рознос.

Тобто, Кремль вирішив, що може собі дозволити напад на Україну, фінансування і організацію нападу ХАМАС на партнерський Америці Ізраїль. Підпалювання ситуації на всьому Близькому Сході. І чи хтось серйозно сумніватиметься, що до збройної рішучості Венесуели теж має прямий стосунок один північний диктатор?

Бо війну буквально під боком (3000 км, буквально поряд через Кубу й Гаїті – це не 10 000 км від Криму) США не ігноруватиме. Тим більше, Гаяна порівняно з накачаною російською зброєю Венесуелою – таке, ніщо.

***

Як пише Defense Express, відповідно до довідника Military Balance за 2023 рік збройні сили Венесуели – це 123 тисячі особового складу (з приблизно 30 млн населення), з яких 63 тисячі сухопутних військ та 23 тисячі національної гвардії. На таку кількість: 173 важчих танки, 109 легких танків. 123 російських БМП-3 та 114 БТР-82. 121 розвідувальна машина. З арти – 48 САУ «Мста» та 12 155-мм французькими застарілими Mk F3. 24 «Гради», 20 ізраїльських 160-мм LAR-160 та головний актив – 12 російських «Смерчів». Трохи більше сотні мінометів. З авіації 22 Су-30 і 9 гелікоптерів Ми-35. ППО – куплені в РФ комплекси С-300ВМ, «Бук-М2» і С-125. Як бачимо, основна частина збройного забезпечення – дійсно з Росії.

А в Гаяни загальна кількість збройних сил за тими ж даними складає лиш 3,4 тисячі осіб (з прибизно 0,8 млн населення), в обсновному в трьох легких сухопутних батальйонах. Вся бронетехніка країни – до 6 колісних танків EE-9 Cascavel, а вся артилерія більших калібрів – 18 одиниць 120-мм мінометів. Авіація Гаяни не має на озброєнні бойових машин взагалі, бо складається з легких літаків типу BN-2 Islander та Cessna. А військо-морські сили представлені лише декількома легкими катерами.

Очевидно, за таких розкладів вся надія у Гаяни лише на США, при цьому у ролі прямого військового втручання.

***

Що це означає для нас? Чергова точка відволікання уваги США і НАТО від війни в України. Фактично, той же принцип, що з Ізраїлем і ХАМАС: створення війни через треті руки, і нафтовий ресурс – один з вагомих чинників протистояння в регіоні.

Це мінус. Але може бути і плюс.

Таке нахабство Кремля (навряд хтось з американських політиків ризикне зобразити, що Росія до цієї провокації стосунку не має) мусить актуалізувати для достатньо широких кіл американців знов провідну роль США у світі. Щойно Америка хоча би частково відволікається від цієї ролі – на планеті не тільки починає провокуватись «злими хлопцями» всіляке неподобство, але страждають напряму економічні інтереси США.

Так, ця тема актуальна далеко не для всіх сьогоднішніх виборців в США. Їхній склад і характеристики значно змінились від часів Холодної війни. Але безпосередній економічний інтерес так чи інакше зачепить достатню частку електорату. Що актуалізує значно більш жорстку і активну позицію США в світі. А заодно виведе в більший пріоритет військові виробництва Америки.

Якщо ситуація розвиватиметься за цим вектором, то для України це стане плюсом.

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: