Убивство в Переяславі. Чому не треба узагальнювати?

Мені надзвичайно шкода 5-ти річного хлопчика. І я навіть не уявляю біль його батьків. І винні в тому злочині мають понести відповідальність. 

Але це далеко не Врадіївка. І навіть не Княжичі, де поліцейські перестріляли одне одного. Не треба проводити паралелі. Це вбивство через необережність. Так, це теж злочин за який існує відповідальність. 

Але вішати всіх собак на всіх поліцейських дуже просто. А ще простіше узагальнювати. Так і формується ненависть до поліції, яка потім трансформується у те, що орган, який має нас захищати, не має підтримки, а тому ніколи не буде ефективним. Поліції бояться і не довіряють законослухняні громадяни.

«Всі копи-вбивці» - це така форма «професієциду», коли людей ненавидять за їхньою професією. У нас ще такі чиновники, депутати та водії маршруток. Зараз формується таке ж ставлення до лікарів та вчителів. І це фактично те ж саме, що расизм чи ксенофобія. Тільки лінія розколу не за національною чи расовою ознакою, а за професійною. Бо ті, хто найбільше контактує з людьми, надає їм соціальні послуги, той наражається і на найбільше несприйняття.

Колись на одному «круглому столі» – в часи коли Україна вже була, але українська все ще вважалась «сільською» - чи не єдиною людиною, яка виступала українською, був ром за національністю. Це був відхід з мого досвіду, чому не я ніколи не мірятиму всіх циган за одним лекалом. І те ж саме стосується інших.

Я далекий від думки про те, що не існує етнічних злочинних угруповань чи «перевертнів» у поліції. Але, світ спрощення – це світ ненависті. Так, у ньому зручно. У ньому «зрозуміло», кого боятись і з ким дружити. Але це «зрозуміло» не відображає реальної картини, яка набагато кольоровіша, ніж чорно-біле уявлення про світ. І це спрощення веде до помилок.

Бо коли отримуєш «ніж у спину» від зовсім інших людей, а не тих, кого треба «боятись», то чомусь дивуєшся. Бо найбільшого болю і насилля завдають не ті, від кого ми намагаємось відгородитись, а ті хто стають близькими. Насилля на побутовому рівні – на рівні сім’ї в рази більше.
Цей пост ніяк не виправдовує тих, хто здійснює свої злочини у формі. Цей пост про те, що форма – це не ознака злочину. Злочинці мають бути покарані незалежно від соціального, матеріального чи етнічного статусу. Тим більше - вбивці дітей.

І на останок. Я дивуюсь, чому обурились лише діями поліції, а не діями виробників алкоголю. Чи алкоголь ми більше толеруємо?